Відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії

Відділення засноване у 2022р., розраховане на 20 ліжок включаючи палату інтенсивної терапії на 4 ліжка, обладнано сучасною апаратурою високого рівня, для забезпечення постійного та динамічного нагляду за пацієнтами. У відділенні проходять лікування пацієнти з ішемічною хворобою серця яким було проведено інвазивні методи дослідження.

Відділення надає допомогу цілодобово пацієнтами в ургентному та плановому порядку.

Роботу забезпечують лікарі хірурги серцево-судинні, інтервенційні кардіологи та анестезіологи, сестри медичні операційні та сестри медичні анестезисти, які володіють сучасними  методами  лікування згідно останніх рекомендації Європейського товариства кардіологів.

Для попереднього запису та консультації ви можете звернутись до нашого відділення або за телефоном 066-201-62-43

 

Коронарографія – це рентгеноконстрасний метод дослідження, за допомогою якого визначається стан артерій серця. Коронарографія – це найбільш точний та достовірний метод діагностики ішемічної хвороби серця.

Коронарографія найбільш точний і достовірний спосіб діагностики ішемічної хвороби серця, який дозволяє вирішити питання про тактику лікування пацієнта в кожній конкретній ситуації, наприклад про можливість продовження лікування медикаментами, необхідності проведення таких лікувальних процедур, як ангіопластика і стентування або аортокоронарного шунтування.

Дана процедура є інвазивної, що має на увазі введення спеціального катетера в умовах операційної і може виконуватися як для діагностичних цілей, так і  для контролю стану судин  після вже проведених операцій.

Показаннями для призначення коронарографії судин серця можуть стати:

  • симптоми ІХС (вперше виникли або нестабільне протягом стенокардії);
  • виявлення ознак порушення харчування міокарда або змін ішемічного генезу, виявлених на ЕКГ або при холтерівське ЕКГ-моніторингу;
  • позитивні проби з фізичним навантаженням (тредміл-тест, ЧПЕС, ВЕМ, стрес Ехо-КГ);
  • неефективність медикаментозної терапії стенокардії;
  • виявлення небезпечних порушень ритму;
  • постинфарктная стенокардія (поява стенокардических нападів відразу після перенесеного інфаркту міокарда);
  • інфаркт міокарда (процедура проводиться екстрено в перші 48 годин захворювання);
  • диференціальна діагностика із захворюваннями серця, які не пов’язані з ураженням коронарних судин;
  • безсимптомний перебіг ІХС;
  • підготовка до операцій на відкритому серці;
  • підготовка до трансплантації нирок, печінки, легенів і серця;
  • патології аорти;
  • підозра на інфекційний ендокардит;
  • гіпертрофічна кардіоміопатія;
  • перенесена травма грудної клітини;
  • хвороба Кавасакі.

Абсолютних протипоказань до виконання коронарографії немає. Цей метод діагностики може застосовуватися для обстеження пацієнтів будь-якої вікової категорії незалежно від їх загального стану. Відносними протипоказаннями можуть стати такі захворювання і стану:

  • підвищена чутливість хворого до препаратів для виконання місцевої анестезії або компонентів рентгеноконтрастної речовини (в таких випадках виконується їх заміна на лікарські засоби, до яких не спостерігається алергічна реакція);
  • неконтрольована шлуночкова аритмія;
  • неконтрольована артеріальна гіпертензія;
  • низький рівень калію в крові;
  • серцева недостатність в стадії декомпенсації;

Хворий обов’язково повинен поставити лікаря до відома про наявність алергічних реакцій на лікарські засоби, хронічних захворювань (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба, перенесений інсульт або інфаркт) і постійно прийнятих медикаментах

Як проводиться коронарографія судин серця?

При виконанні коронарографії за станом хворого спостерігає бригада фахівців: кардіореаніматологи, анестезіолог. Перед пункцією артерії хірург проводить місцеву анестезію. Далі виконуються наступні дії:

–  Після пункції стегнової, пахвовій, плечової або променевої артерії (вибір доступу визначається в залежності від наявного устаткування або переваг лікаря) за допомогою провідника (інтрадьюссера) в просвіт пункційної голки вводиться спеціальний катетер.

–  Після установки катетера і інтрадьюссера пункційну голку видаляють, а для запобігання згортання крові хворому вводять гепарин і промивають всю систему сумішшю фізіологічного розчину з гепарином.

–  Катетер під контролем рентгеноскопії або Ехо-КГ просувається по кровоносних судинах в верхню ділянку аорти.

–  З цього моменту хворому починають постійно вимірювати артеріальний тиск, а катетер акуратно переміщається в загальний стовбур або в одну з гілок коронарних артерій.

–  В катетер за допомогою спеціального шприца вводиться рентгеноконтрастний препарат, який з током крові надходить до коронарні судини і через кілька секунд заповнює їх.

–  За допомогою спеціального апарату-ангіографа фіксуються отримані результати: патологічні зміни в коронарних артеріях, звивистість хорд, ділянки стенозу і реакція на скорочення серцевого м’яза. При виконанні знімків проводиться візуалізація правої і лівої коронарної артерії.

–  Отримані результати можуть фіксуватися на рентгенівських знімках або рентгенівської відеоплівці. За допомогою програмного забезпечення результати оцифровуються (при необхідності може виконуватися тривимірне зображення коронарних артерій). Запис результатів видається пацієнту на руки у вигляді письмового висновку і записи рентгенівських знімків (на диску або плівці).

Після завершення виконання знімків лікар витягує систему і зупиняє кровотечу за допомогою стерильної пов’язки, що давить, яка складається із серветки, притиснутою спеціальним пристроєм для створення тиску на область пунктіруемому артерії. Пов’язку знімають через добу після виконання обстеження.

При наявності певних показань відразу після завершення обстеження пацієнту може пропонуватися виконання реконструктивного ендоваскулярного лікування: балонної ангіопластики або стентування коронарних судин.

При виконанні коронарографії через променеву артерію хворий може повернутися додому вже через кілька годин після завершення дослідження. Йому рекомендується дотримання щадного режиму і обмеження в згинанні верхньої кінцівки, на якій виконувалася пункція артерії.

Ускладнення

Коронарографія при дотриманні всіх правил по її виконанню та рекомендацій лікаря ускладнюється досить рідко. Найбільш частими ускладненнями стають:

  • кровотечі в місці пункції артерії (приблизно у 0,1% хворих);
  • утворення гематоми, набряку розвиток аритмій;
  • тромбоз коронарних судин;
  • алергічна реакція на рентгеноконтрастное речовина (в його склад входить йод);
  • вазовагальние реакції: збліднення, холодний піт, зниження артеріального тиску, уражень пульсу.

Вентрикулографія

Вентрикулографія — це  інвазивне дослідження, яке проводиться переважно в комплексі з коронарографією і дає змогу одержати зображення шлуночків серця (найчастіше лівого шлуночка), оцінити його скоротливість, наявність у ньому аневризм (атипового нефункціонуючого розширення), а також побачити ступінь недостатності аортального або мітрального клапанів серця.

Процедура призначається для оцінки функції серця і його структури, як необхідність в ряді випадків:

  • з метою визначення скорочувальної функції серцевого м’яза;
  • при ішемії міокарда або аневризмі, щоб оцінити зміни порожнини шлуночків;
  • для відстеження стану клапанів серця і виявлення їх дефектів;
  • для уточнення локалізації тих зон міокарда, які через нестачу кровопостачання погано скорочуються;
  • для виявлення патології передсердної перегородки;
  • перед майбутньою операцією на серці.

Як проводиться вентрикулографія серця

вентрикулографія здійснюється під місцевою анестезією, в поєднанні з коронарографією. Пацієнту через артерію на руці або стегні вводиться катетер, який поступово підводиться до обстежуваного шлуночка серця (лівого або правого). Потім фахівець вводить за допомогою катетера йодовмісний контрастний засіб і на моніторі рентгенівського апарату спостерігає за його розповсюдженням по шлуночку.

Ангіопульмонографія

Ангіопульмонографія – проводиться з метою діагностики тромбоемболії легеневої артерії, звуження стовбура легеневої артерії та ін.При загальній ангіопульмонографіі контрастну речовину вводять в стовбур легеневої артерії, при цьому заповнюються всі судини малого кола кровообігу. При селективної контраст вводиться лише в одну з гілок легеневої артерії і оцінюється стан кровотоку тільки однієї легені або його частки.

Показання

  • Аномалії розвитку легенів;
  • Пухлини легенів. бронхоектатична хвороба;
  • Тромбоемболія легеневої артерії;
  • Патологічні зміни судин легенів;
  • Підготовка до операції на серці з приводу вроджених вад серця для оцінки стану судин малого кола кровообігу.

 

Протипоказання

  • Гостре інфекційне захворювання;
  • Бронхіальна астма;
  • Алергічні реакції на препарати йоду в анамнезі;
  • Недостатність функції нирок;
  • Недостатність функції печінки.

Аортографія

Аортографія є методом візуальної діагностики стану аорти, при якому в неї вводиться спеціальна рентгеноконтрастна речовина, що дозволяє добре розглянути ділянку судини на рентген-апараті. Ангіографія аорти і її вісцеральних гілок, дозволяє виявити стенотичні зміни (ділянки звуження) або аневризматичної ділянки (області розширення) судин черевної та грудної порожнини внаслідок атеросклерозу, здавлювання судин пухлиною, закупорку просвіту судин тромбом. Дана методика обстеження дозволяє в найкоротші терміни знайти патологію і визначитися з подальшою операційної тактикою.

 

Показаннями до проведення аортографії серця є:

  • підозра на аневризму аорти;
  • стеноз гирла судини;
  • відкрита артеріальна протока;
  • недостатність аортальних клапанів;
  • вроджені аномалії аорти;
  • ураження гілок аорти з їх закупоркою;
  • підозра на наявність пухлини аорти або поруч розташованих органів;
  • підготовка до кардіохірургічної допомоги.

Протипоказаннями можуть виступати наявність вагітності, гострого інфекційного процесу, тяжкого хронічного захворювання в стадії декомпенсації і алергічна реакція на контрастну речовину.

 

Підготовка до аортографії

Спеціальна підготовка до аортографії не потрібна, однак так як обстеження проводиться із застосуванням контрастної речовини, необхідно переконатися у відсутності алергії на компоненти йоду. Рекомендовано утриматись від прийому їжі і пиття мінімум за 4 години до проведення процедури.Методика проведення

При збереженні пульсації артерії в стегнової частини прокол здійснюється саме там (методика Сельдингера). В отриманий прокол вставляється тонкий струноподібний провідник, за допомогою якого в подальшому вводиться катетер. Провідник витягується, а катетер проводиться безпосередньо в аорту. Після цього проводиться введення рентгенконтрастного препарату. Далі за допомогою рентгенівського апарату виконується ряд знімків досліджуваної області, після чого катетер видаляється, а на місце проколу накладають асептичну пов’язку, що давить для запобігання кровотечі. Отримані знімки зберігаються на жорсткому диску комп’ютера, що дозволяє лікарю звертатися до них в будь-який момент.

При непрохідності артерії в стегнової частини катетер встановлюється в плечову або променеву артерії.

 

Персонал

  • Зав відділення
  • Лікар-кардіолог інтервенційний  Коваленко Костянтин Ігоревич
  • Лікар кардіолог інтервенційний, серцево-судинний хірург – Журавльов Євген Олександрович
  • Лікар кардіолог інтервенційний – Гоні-Самха  Катерина Тахирівна
  • Лікар анестезіолог – аверіна Марія Сергіївна
  • Старша медична сестра відділення – Третяк Тетяна Вікторівна