Остеопороз вважається епідемією 21 століття, що зумовлено його високою поширеністю, котра неухільно зростає, тим більше, що зараз, під час епідемії  а COVID 19, для лікування якого часто безконтрольно використовуються глюкокортикостероїди, а остеопоротічни зміни — одна із побочних реакцій застосування гормональних ліків.

Ще до епідемії на ковид, дослідження, проведені в Європі, продемонстрували, що серед осіб старших 50 років остеопороз виявляється у кожної третьої жінки і кожного п’ятого чоловіка. Вони також показали, що немає жодної раси, нації, етнічної групи або країни, в якій би не зустрічалось зниження маси кісткової тканини і порушенням іі якості, що приводить до  до крихкості кісток, яка проявляється переломами за незначної травми, що зумовлюють високий рівень непрацездатності, включаючи інвалідність та смертність. Після 30 років людина поступово починає втрачати . На жаль , намітилася чітка тенденція до збільшення частоти переломів шейки стегна на фоні остеопорозу  у віковій групі 50-60 років. Ризик переломів зростає в подальшому, якщо пацієнт вже мав остеопоротичний перелом. Проте пізня диагностика і несвоєчасно розпочате лікування властиве для 75% жінок і 90% чоловіків.

Основним і рекомендованим методом діагностики остеопорозу є денсітометрія. Дослідження виконують за допомогою спеціального рентген-апарату; не вимагає спеціальної підготовки пацієнта. Обстеження, що зазвичай проводяться у спеціалізованих центрах, включають визначення біохімічних маркерів метаболізму кістки, рівень паратиреоїдного гормону в сироватці крові, рівень 25-гідроксивітаміну D, електрофорез білків у сироватці крові або сечі, рівень кальцію,тестування функціонального стану щитоподібної залози (для виявлення схильності до вторинного остеопорозу)

Медикаментозну терапію призначають з урахуванням ступеня ризику переломів.

При низькому ступені ризику, як правило, пацієнтам рекомендують модифікувати спосіб життя та щоденно вживати кальцій і вітамін D.

При середньому ступені ризику лікування зазвичай не показано, але може розглядатися як доповнення до зміни способу життя і щоденного споживання в достатній кількості кальцію та вітаміну D. При виборі лікувальних агентів слід враховувати бажання пацієнта і додаткові клінічні фактори ризику.

При високому ризику переломів розглядають доцільність призначення препаратів (бісфосфонатов і др.) під читким контролем лікаря як доповнення до модифікації способу життя й адекватного щоденного споживання кальцію і вітаміну D.

Пацієнти з переломами стегна та іншими переломами внаслідок крихкості кісток мають високу ймовірність їх виникнення в майбутньому. Лікування слід розпочинати після реалізації стратегії щодо профілактики падінь і надання порад  стосовно корекції способу життя

Рекомендації щодо модифікації способу життя (незалежно від ступеня ризику)

Харчування. Для зниження ризику переломів необхідно щоденно споживати кальцій і вітамін D у достатній кількості.

Кальцій. Рекомендована доза – 1000-1200 мг (загальна кількість, що надходить в організм як з їжею, так і з добавками) елементарного кальцію в день.

Пацієнтам не слід перевищувати рекомендовану дозу споживання цього макроелемента, з метою уникнути наслідків гипокальциемии.

Вітамін D. Рекомендована доза —  800-1000 МО/доб вітаміну D3, у т.ч. харчові добавки за потреби, у пацієнтів старше 50 років. Більш високі дози (2000 МО/доб) можуть бути показані в деяких випадках і вважаються безпечними.

Білки. Рекомендована доза в харчовому раціоні – 1 г/кг/доб.

Виконання фізичних вправ. Регулярне виконання вправ з ваговим навантаженням, а також спрямованих на зміцнення м’язів сприяє зниженню ризику падінь і переломів за рахунок покращення рухливості, витривалості, постави та рівноваги, а також приносить користь для здоров’я в цілому.

Паління. Вживання тютюнових виробів негативно впливає на скелет і погіршує загальний стан здоров’я.

Не займайтеся самолікуванням!!! В нашому ревматологічному відділенні висококваліфіковані лікарі  лікують будь-які стадії остеопорозу та інших ревматологічних захворювань